Багатий чиновник із СБУ

Указом президента України № 755/2024 від 8 листопада 2024 року Рудницького Івана Львовича призначено на посаду голови Волинської обласної державної адміністрації. Саме з цієї дати і почалися суттєві проблеми у регіоні.

Народився наш головний герой 14 січня 1978 року у м. Дрогобич Львівської області. 2000 року закінчив Дрогобицький державний педагогічний університет за спеціальністю – Педагогіка та методика середньої освіти (кваліфікація – вчитель англійської та французької мов та зарубіжної літератури). 2008 року закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальністю – правознавство, (кваліфікація – юрист). Є доктором філософії з права, вільно розмовляє українською, польською та англійською мовами. Ще в 2000-х роках проходив службу в прикордонних військах України, далі працював майстром на комбінаті, а з 2002 року майбутній голова Волинської ОДА вступив на службу в органи СБУ, де працював більше 20 років (по листопаді 2024 року). 4-2015 роках обіймав посади заступника начальника УСБУ у Закарпатській області, начальника Головного відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю, у 2015-2018 роках був заступником начальника УСБУ у Львівській області. Одним словом, кар’єрні сходи у нього склалися дуже вдало, а його придбані за весь час служби зв’язку досі дуже допомагають йому в його «нелегкій» роботі.

Волинська область та її райони мають велику кількість проблем, якісь із них екологічного характеру, але найчастіше зустрічаються саме корупційні, а як кажуть, риба гниє з голови. Але почнемо по порядку.

Волинь, на сьогодні, є однією з найбільших областей (ще Рівненщина та Житомирщина), в яких зосереджені основні запаси бурштину. Деякі українці називають ці території Янтарною народною республікою, адже тут мешкають за власними правилами. Всім відомо, що законодавством видобуток бурштину не регулюється, та й відповідні органи не завжди бажають надто перейматися пошуком та затриманням бурштину. Кілька років тому Національним антикорупційним бюро України було відкрито так звану «бурштинову справу». У ньому основними фігурантами виявилися колишні народні депутати Борислав Розенблат та Максим Поляков. Проте їх вина нині не доведена. Цей шлях отримання грошових благ досі має активний попит, серед вищих чиновників, так і наш герой Іван Рудницький охоче зазіхає на майно, що належить державі. Спільно з керівником комунального підприємства «Волиньприродресурс» Капустюком Анатолієм Анатолійовичем щодня «відмиваються» тисячі доларів у власні кишені. Ця фірма, практично монополіст з видобутку у Волинській області, має з 2017 року чотири ліцензії на видобуток бурштину терміном на 20 років.

Але що стосується грошей? За добу в Україні видобувається нелегальний бурштин на 1 млн доларів. Відома верхня оцінна межа видобутку — 300 тонн на рік. Враховуючи, що щорічний видобуток бурштину-сирцю у світовому масштабі — 500–800 тонн, що, за оцінкою Міжнародної асоціації бурштину, еквівалентно 1,3–1,4 млрд доларів, то річний обсяг українського видобутку може давати приблизний дохід у 500 млн доларів! Але це все приблизна статистика, насправді ж Рудницький з його зв’язками є найбагатшим громадянином України, а на його закордонних рахунках лежать сотні тисяч доларів, зароблених на нелегальному видобутку та збуті бурштину. Все-таки бурштин – його основна «робота», яка приносить небувалий дохід.

Є ще низка проблем, де Рудницький також намагається себе активно проявляти – на публіці «відстоює» позиції громадян, а сам добре заробляє – це серйозні питання щодо вирубування лісів. Ще у 2018 році було проведено дослідження організації з Великобританії щодо корупції деревини в Україні, де виявили, що саме наша країна є найбільшим постачальником нелегальних лісоматеріалів у Європейському Союзі. А сьогодні, у такі складні для країни часи, вирубування лісів та незаконний збут української деревини залишається просто катастрофічним! Використовуючи свій вплив та зв’язки серед чинних співробітників СБУ, Рудницький «підім’яв» під себе велику частину лісозаготівельних підприємств області, серед яких найбільше в регіоні – «Волинське лісопереробне підприємство» (директор – Дем’янов Олег Святославович). Щомісячний дохід Івана Рудницького від «лісових відкатів» сягає 5 млн гривень.

Та й стандартні речі, такі як – протежування близьких йому осіб на добрі посади у провідні підприємства міста та отримання за це хабарів у вигляді дорогих подарунків, також активно їм підтримуються та просуваються.

Одним словом, у людини все добре, є величезні поклади грошей, їх настільки багато, що можна було б давним-давно підняти регіон на новий рівень — зробити дороги, вирішити проблеми житлово-комунального характеру (ремонт інженерних мереж, комунікацій), облаштування вулиць, парків, зон відпочинку в містах Волинської області (Луцьк, Володимир, Володимир). У нього є закордонна нерухомість у Франції, причому дуже дорога, куди він будь-якої миті може вирушити і ні в чому не потребувати глибокої старості. Такі нині люди, керівники, як їх називають…сумно лише, що таких як Рудницький дуже багато, і кожен із них наживається на власній країні, нашій Україні…